Світ невпинно змінюється та набуває нових форм. Штучний інтелект, подорожі на Марс, безпілотні електрокари, інші новітні технології – те, про що кілька десятків років тому людство могло прочитати лише в книгах у жанрі фантастики. Сьогодні ж це – реальність і зупинити цей прогрес неможливо. Можливо тільки адаптуватись до нього та отримувати максимальну користь.
На порозі суттєвих змін опинився й існуючий світовий порядок. Політичні лідери всього світу зіткнулись з рядом проблем: все більше політиків вдаються до популістської риторики, міжнародні організації демонструють свою неефективність, міжнародна безпека під загрозою. Обрання президентом США нестандартного для політичного середовища Дональда Трампа, результати голосування британців на референдумі про вихід країни з ЄС – це ті сигнали, які вказують, що світ змінюється, а ми опиняємось віч-на-віч із новими викликами.
Що це означає для України? На мою думку, період глобальних змін може відкрити досить непогані перспективи для нас. Під час цивілізаційних перетворень кожна країна стартує майже зі спільної нульової позначки. Тобто всі опиняються приблизно в рівних умовах перед викликами “нового світу”, а тому шанс адаптуватися до новогоформату світового порядку швидше за інших є доволі привабливим. Для України це можливість не просто “вистрибнути” нарешті з табору пострадянських країн, а й стати країною інноваційних технологій та сприятливого економічного клімату. Тим більше, для цього у нас є всі передумови.
Україна й досі залишається в першій десятці клубу найбільш активних космічних держав. Ми маємо потужнийпотенціал у галузі, яка, на жаль, фінансується за залишковим принципом і не є пріоритетною для нинішнього керівництва країни. Українські IT-компанії входять до рейтингів найкращих аутсорсерів світу і створюють софт для топових світових корпорацій. Прикрість лише в тому, що переважна більшість ІТ-спеціалістів їдуть шукати собі кращого майбутнього за кордоном. Неможливо переоцінити інтелектуальний та науковий потенціал нашої талановито їмолоді. Українські молоді науковці стають переможцями конкурсів, лауреатами премій та фундаторами наукових відкриттів. Втім і вони, на жаль, шукають підтримки для своїх досліджень далеко за межами рідної країни.
Усі ці факти свідчать про одне -Україна має достатню силу для стрибка в «новий світ». Та чи вистачить її, щоб конкурувати з іншими державами, які є значно активнішими за Україну у впровадженні не лише суто технологічних, але і соціальних – суспільних інновацій, починаючи з освіти і медицини і закінчуючи новітніми формами народовладдя через цифрові технології?
Очевидно, що основним чинником, який стане на заваді та не дозволить вирватись далеко вперед, є рівень корупції. В Україні він сягає критичної межі та є чи не найвищим серед країн Європи, Близького Сходу та Африки. За таких умов, чи є взагалі сенс говорити про “новий світовий порядок”, інновації та сприятивий економічний клімат? Жодна російська агресія та пропаганда не руйнують нашу країну так, як руйнує її тотальне хабарництво, а також низький рівень управлінської і загальної культури тих, хто здійснює владу по всій її вертикалі. З такими соціальними та економічними взаєминами у суспільстві наш омріяний успіх знову і знову вислизатиме з рук, опиняючись десь далеко за обрієм.
Боротьба з корупцією має стати на першу позицію”must to do list” для нашої держави. Адже її викорінення впливатиме на результати розвитку України і в усіх напрямках. До того ж, лідери ЄС також неодноразово наголошували на необхідності боротьби з цією “недугою”, аргументуючи тим, що реформи, які зараз проводить Україна, можуть бути зведені нанівець при такому рівні хабарництва. В результаті, це спричинить значне уповільнення інтеграційного руху України в ЄС. Не варто забувати, що рівень підтримки й довіри наших європейських та американських партнерів також залежить від цього показника. Тож жодних сумнівів, що подолання цієї “недуги” відкриє нові можливості та пришвидшить темпи розвитку на всіх “фронтах”. Як наслідок, і відносини з лідерами Європи та Америки будуть вибудовуватися на якісно іншомурівні, і на членство в ЄС та НАТО зможемо претендувати, не здаючи власних національних інтересів.
Це тільки зайвий раз підтверджує, що подолання “корупційної гідри” є ключовим викликом перед молодою державою на шляху до успіху. Тим паче, це – не просто виклик. Це – вибір української держави свого цивілізаційного шляху. А свій вибір український народ уже зробив і не раз його підтвердив. Як під час Першого Майдану і РеволюціїГідності, так і в ході війни на СходіУкраїни.
Тому саме тоді, коли ми розірвемо корупційний «ланцюг», що сковує і не дає рухатись вперед, українська історія успіху стане реальною. Наскільки каліграфічним почерком ми її напишемо, залежить від нас. Наразі можемо лише прогнозувати як далеко українська держава зможе зайти в своєму розвитку. Для цього доведеться дуже багато працювати. Кожен. Щодня. Мені особисто дуже хотілося б, зайшовши одного дня до книжкового магазину, побачити на полиці книжку із назвою “Як Україні вдалося?”
Світ очима молоді. Сьогодні ми поглянули на ситуацію очима Київської міської “Батьківщини Молодої”, її представника Олександра Афанасьєва.