Володимир Бондаренко: Сьогодні у київської влади немає наміру будувати нові сміттєспалювальні заводи у столиці

Утилізація сміття має стати одним з перших питань для всієї країни.

Сміттєспалювальний і сміттєсортувальний завод – це різні речі.

Сміттєсортувальний завод можна будувати практично будь-де, адже для його функціонування потрібна хороша логістика. А от сміттєспалювальний завод потребує близькості об’єкту, який би зміг прийняти тепло, наприклад ТЕЦ. Тому ТЕЦ-6 на Троєщині цілком підійшла би для таких цілей.

Людей важко переконати у тому, що такий об’єкт необхідний Києву,  оскільки сміттєспалювальний завод «Енергія», який був заміським об’єктом, а тепер розташований фактично посеред міста, та Бортницька станція аерації, є поганим прикладом будівництва подібних об’єктів. Люди хочуть дихати чистим повітрям.

Сьогодні для Києва найкращим варіантом вирішення проблеми утилізації сміття є його сортування та розширення потужностей і модернізації очисних систем сміттєспалювального заводу «Енергія». Він має усе необхідне: приймальні площадки, підвіз, відвіз тощо.

Якщо почати сортувати сміття, то спалювати потрібно буде десь 40% органічних відходів. На сьогодні сміттєспалювальний завод “Енергія” спалює не відсортоване сміття, а все підряд – це 250 тис. тон твердих побутових відходів в рік.

Відходити можна поділити на кілька категорій, кожна з яких піддається переробці:

  1. будівельні відходи – це прекрасна основа для майбутніх доріг;
  2. метали (кольорові/чорні) – можна відсортовувати і переробляти – це дуже дорогий ресурс;
  3. папір можна переробляти у різні сорти;
  4. пластик можна переробляти на труби, люки тощо;
  5. скло можна переплавляти;
  6. органічне сміття – якщо запустити в нього каліфорнійського черв’яка, то виходить якісний ґрунт.
  7. спалене сміття перетворюється на попіл, яким можна удобрювати землю.

Тобто, сміття – це дорогий ресурс, якщо правильно з ним поводитися.

Українці продукують багато сміття – у держави немає системи його утилізації. Тому утилізація сміття має стати одним з перших питань  для всієї країни.

Львів показав, що захоронення відходів на сміттєвих полігонах – це тривала гра з проблемою, яка рано чи пізно може вилитися у трагедію.