Одним з головних викликів сьогодення для України, на рівні з корупцією, війною на Донбасі та економічною кризою, є масовий виїзд українців для працевлаштування закордон. Шалені темпи трудової міграції переважно були й породжені економічними та безпековими проблемами, але є ще одна причина, як на мене найстрашніша, українці перестають вірити в Україну…

За даними Державної служби статистики, за 2015-2017 роки на заробітки закордон офіційно виїхало 1,3 млн. українців. Найбільша кількість до Польщі – 506 тис., Росії – 342 тис., Італії – 146 тис., та Чехії – 122 тис. осіб. І це лише офіційна статистика. В мережі Інтернет та друкованих виданнях можна знайти сотні пропозицій, які пропонують неофіційне працевлаштування закордоном, а на західній Україні подібні послуги переросли в окрему сферу бізнесу. Але й це лише початок. Східноєвропейські країни щороку збільшують кількість місць для трудових мігрантів. Зокрема Уряд Чехії планує у 2018 році значно збільшити квоту, оскільки не зайнятими на чеському ринку праці є 130 тис. робочих місць, більше всього потрібні електрозварники, кухарі, електромонтери, кранівники, різноробочі.

Хто ж виїжджає з країни?

Переважно це чоловіки віком від 20 до 50 років. 16% мігрантів мають вищу освіту й емігрують вони переважно до США та Ізраїлю, а близько 30% мігрантів мають лише середню освіту. Також спостерігається значне зниження середнього віку мігрантів, тобто збільшення трудової еміграції молоді, що є великою проблемою та загрозою для країни. Україна відчуває серйозний демографічний розрив, оскільки за 15-20 років спостерігається значне зменшення кількості дітей, які б у майбутньому мали зайняти робочі місця. Наприклад 1990-х роках в Україні було 11 млн. дітей, а зараз їх близько 7 млн. Натомість рівень старіння населення в Україні дуже високий, і він буде продовжувати зростати.

Чому люди виїжджають?

Головною причиною є глибока економічна криза в державі, яка триває з 2014 року, та практично неможливість виживання. За даними Організації Об’єднаних Націй, за межею бідності проживає більше 80% українців. Таке становище призводить до того, що люди погано харчуються і зрештою погіршується їхнє здоров’я. Підвищення Урядом мінімальних зарплат і пенсій призвело лише до збільшення інфляції та росту цін та й порівнятися ні мінімальна, ні середня зарплата в Україні з Європейськими не можуть. Якщо представники робітничих професій в Україні отримують близько 8000 грн., то в тій же Польщі вони можуть сподіватися на зарплату у 800-1000 євро. Різниця в заробітній платні, великі податки, кабальні тарифи на енергоносії змушують українців виїжджати закордон, залишати цілі села та містечка без робочої сили. Але найстрашнішим є те, що українці не вірять ні в свою державу ні у нинішню владу. За даними останнього дослідження GFK, лише 11% українців вірять, що у найближчі 12 місяців в Україні покращиться економічне становище, натомість 42% вважають, що воно погіршиться, а 27% вважають, що залишиться незмінним.

Що робити?

Необхідно перезавантажити країну. А головним елементом перезавантаження має стати подолання корупції. Верховна Рада має ухвалити рішення про створення Антикорупційного суду, а НАБУ та НАЗК мають бути повністю виведені з під впливу Адміністрації Президента. Єдиним показником боротьби з корупцією в України має бути кількість кримінальних справ та позитивних судових рішень проти корупціонерів.

І ще два важливих моменти. Держава має згадати про молодь. В країні, де відбувається шалений відтік молодих спеціалістів, абсолютно немає молодіжної політики, стратегії розвитку та підтримки молоді. Також важливо працювати з трудовими мігрантами. В Парламенті має бути ухвалений Закон «Про трудову міграцію», а також розроблена і впроваджена програма повернення трудових мігрантів в Україну.

 

Олексій Захарченко, заступник Голови

Київської міської партійної організації ВО «Батьківщина» з питань молоді.