Алла Шлапак: Що необхідно зробити, аби столиця стала екологічно чистою та безпечною для здоров’я?

Звичайна пластикова пляшка розкладається протягом періоду від 450 до 1000 років, в залежності від клімату і складу виробу.
Замисліться, скільки пластикових пляшок ви використовуєте щороку? А скільки загалом відходів продукує ваше домогосподарство?
Поговоримо мовою чисел.
В середньому, кожен українець щороку продукує приблизно 10,6 тонн сміття. Відповідно до повідомлення Мінрегіонбуду, усі разом ми продукуємо близько 10 млн тонн сміття на рік. 95% цих відходів потрапляють на вітчизняні звалища і лише мізерна частина, що не перевищує обсягу шестисот тонн, спалюється або ж потрапляє на етап вторинної переробки. І це, без перебільшень, катастрофа.
Проте, є й хороша новина. Ми маємо всі можливості, аби розпочати діяти як на адміністративному, так і на індивідуальному рівні та розпочати покращувати ситуацію вже сьогодні.
Існує концепція міста з нульовими відходами, основа якої полягає у кардинально іншому погляді на сміття, у переході до циркулярного виду економіки, де сміття – ресурс для створення матеріалів та забезпечення функціонування міста. Такий підхід потребує фінансових вкладень в інфраструктуру і координації дій влади й громадян, але результат цього точно вартий. До речі, ми маємо гарний приклад. Минулого року Львів офіційно став першим містом поза Європейським Союзом, яке приєдналося до проєкту “Перехід до “нуля відходів”
📄Погляньмо детальніше. Концепція базується на п’яти основних принципах:
  1. Принцип відмови від надмірного споживання. Звичайну пластмасу можна замінити біопластиком, або ж взагалі від неї відмовитися.
  2. Принцип зменшення використання ресурсів. Найперше, що повинно зробити місто – це зменшити кількість відходів та розробити програму раціонального використання ресурсів. До прикладу, можна замінити звичайні лампочки на LED-лампи: вони не містять ртуті, мають тривалий час експлуатації (близько 100 000 годин) і споживають мало електроенергії. Тож, вони корисні не лише для довкілля, а й фінансово вигідні.
  3. Принцип повторного використання всіх придатних для цього ресурсів. Це дозволить не лише зменшити обсяги викинутого сміття, а й подовжить життєві цикли багатьох товарів. Не варто викидати побутові речі чи навіть списувати виробниче обладнання, допоки ви точно не впевнилися, що річ не підлягає ремонту. Щороку Україна викидає на смітник приблизно 500 тисяч тонн електронних відходів. Як результат, до українських ґрунтів та вод потрапляють ртуть, кадмій, сполуки марганцю та інші важкі метали.
  4. Принцип переробки сміття. Вторинна переробка дозволить уповільнити використання обмежених ресурсів та зменшити темп забруднення. Проте, для того аби мати змогу якісно переробляти велику кількість відходів, необхідно створити відповідну інфраструктуру: сортувальні майданчики, сміттєпереробні заводи тощо. Варто також відзначити, що спалювати сміття не варто: це забруднює повітря, адже з димом у повітря вивільняються діоксини — чи не найбільш отруйні для людини речовини. Також, такий підхід не дає змогу використовувати матеріали повторно.
  5. Принцип масового впровадження розподілення та компостування органічних відходів для виробництва добрива і подальшого використання у сільському господарстві. Якісний компост вносить в ґрунт спори, корисні бактерії та грибки, що сприяють оновленню ґрунтової мікрофлори. Це покращує біологічні процеси в ґрунті і напряму впливає на родючість земль.
Бутує хибна думка, що еко-орієнтовні дії однієї людини не дозволять покращити екологічну ситуацію. Насправді ж, кожен з нас так чи інакше впливає на своє оточення. Тому, постійно спостерігаючи, як ви оминаєте пластикові пакетики та складаєте продукти до торби багаторазового використання з тканини, чи отримуєте знижку в кав’ярні за те, що прийшли зі своїм горням, ваші друзі й рідні все одно поволі почнуть переймати вашу поведінку.
Що ще може зробити кожен з нас особисто?
Простих та дієвих речей багато!
Почніть сортувати сміття, контейнери для відсортованих відходів розміщені на всій території столиці! Більше ходіть пішки, користуйтеся електронними квитками, сплачуйте за послуги та товари онлайн та оминайте використання паперових носіїв там, де це можливо. Не забувайте вимикати світло в тих приміщеннях, де не перебуваєте й економно ставтеся до використання води. Не беріть каву з собою в одноразових горнятках, а носіть свої. Звертайте увагу на упакування продуктів та товарів і голосуйте гривнею за тих підприємців, які більш дружні до довкілля. Спробуйте замість нової речі придбати вінтажну і не кваптеся викидати свої старі речі. Комусь вони можуть припасти до душі!