Кожного разу кожна нова влада вважає за необхідне виконати танець на граблях, намагаючись знищити малий та середній бізнес в Україні. Не треба думати, що нова команда вигадала якийсь передовий шлях – законопроекти №1053-1 та №1073 є забрудненою калькою ініціатив урядів Азарова та Яценюка. І у 2010, і у 2015 роках такий «танець» закінчувався Податковим майданом та Майданом проти так званих реєстраторів розрахункових операцій. Однак великий бізнес, який і є головним вигодонабувачем від впровадження таких ініціатив, не полишає спроб знищити спрощену систему оподаткування, наслідком чого стане значне зменшення частки малого та середнього підприємництва в країні. Про цю небезпеку нагадує голова партії ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко.
За даними Державної регуляторної служби, з прийняттям законопроектів 1053-1 та 1073 показники втрат підприємців-спрощенців , що працюють на 2 та 3 групах, на адміністрування процесів з застосування касових апаратів (РРО) становитимуть 22,35 млрд.грн.. При цьому потрібно мати на увазі, що згідно розрахунків експертів, втрати бюджету від заниження оборотів фізичними особами підприємцями на спрощеній системі оподаткування становлять менше 2,5 млрд.грн.
Ці цифри свідчать про те, що кінцевою метою впровадження законодавчих ініціатив є зовсім не вивідення з тіні малого та середнього бізнесу, а його цілковите знищення, зачищення бізнес-середовища під великі монополії.
Малі та середні підприємства, які зачищає влада, складають основу соціально-економічних моделей всіх, підкреслюємо, всіх розвинутих держав світу. В країнах ЄС на їх долю приходиться 2/3 зайнятих і 60% доданої вартості. Що залишиться від вітчизняного малого та середнього бізнесу після «ліберальної» реформи влади, яка проголосила своєю ідеологією лібертаріанство, питання риторичне. Менше підприємців – більше великого бізнесу, що буде відігравати домінуючі позиції на ринках, монопольно встановлювати ціни на товари та послуги, які простий українець не в змозі буде сплатити, як зараз не в змозі сплачувати комунальні тарифи.
Всі ліберальні реформи починались не з тиску на бізнес, а з демонополізації. У нас все відбувається навпаки.
Законопроект 1053-1 вносить зміни в п. 12 ст. 3 та ст. 20 Закону про РРО зазначаючи, що облік товарів повинен бути, не вказуючи в якому саме місці, та встановляє обов’язок під час проведення перевірки (а вони не забаряться) надати документи, які підтверджують облік та походження товарів. При цьому вже існуюча норма відносно обліку і штрафів за реалізацію товарів, які не обліковані в установленому порядку, значно розширюється – 200% вартості товарів за деякими позиціями.
Штрафи до 1 жовтня 2020 року за невидачу фіскального чека 10-50% вартості товару, а після цієї дати – 100-150%.
Додатково запроваджується ведення обліку товарів для ФОП-платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію техніки, ліків, ювелірних виробів. Це пов’язано з тим, що для таких товарів буде обов’язковим застосування РРО та попереднє програмування найменування товарів
Обов’язок застосовувати програмні РРО (касові апарати) також несе ризик ненадійності захисту інформації від спотворень та зловживань податківців, захоплених можливістю безконтрольного накладання штрафів.
Можна дискутувати про доцільність запровадження так званого кешбеку – винагороди громадянам, які повідомлять про порушення, в країні, що має екзистенціальну травму сталінського терору і масових страт за доносами. Але треба враховувати й те, що запроваджений механізм відкриє двері недобросовісній конкуренції та може стати знаряддям знищення небажаних для когось бізнесів.
Якщо влада дійсно прагне економічного розвитку, то вона, перш за все, має зосередитись на довготермінових позитивних змінах правого середовища, зокрема, поновлення кредитування малого та середнього бізнесу, реформуванні судової системи, на створенні сприятливого бізнес-клімату та дерегуляції, а не підвищенні фіскального та адміністративного тиску на підприємців. Результатом непродуманої політики завжди є згортання бізнесу та його втеча за кордон.
В економічній стратегії, запропонованій «Батьківщиною», передбачено, що податки мають бути компенсаційною платою за суспільні послуги, отримані платником. Скажіть, які компенсації передбачають законопроекти 1053-1 та 1073 підприємцям? Послуги зі знищення? Ми наголошуємо, що потрібно терміново радикально знизити податковий тягар для бізнесу та змінити філософію оподаткування. Тільки такий шлях, який розробила «Батьківщина» у «Новому курсі України», призведе до економічного зростання. Всі інші ведуть до занепаду…