Комісія Бондаренка визнала роботу київської влади з облаштування громадських вбиралень недостатньою

Комісія Київради з питань житлово-комунального господарства, яку очолює депутат «Батьківщини» Володимир Бондаренко, 3 липня під час засідання визнала роботу Київської міської державної адміністрації з облаштування міста громадськими вбиральнями  недостатньою.

Про це повідомила прес-служба Київської «Батьківщини».

За словами Володимира Бондаренка, у Києві функціонує близько 150 громадських вбиралень – це 50% з існуючих.

«Основна потреба функціонування вбиралень існує навколо транспортних вузлів (кінцеві зупинки громадського транспорту, виходи з метрополітену, підземні переходи тощо).  Але на сьогодні ці потреби задоволені лише на 22%», – додав він.

Як стало відомо під час засідання комісії  від представників КМДА, будівництво нових громадських вбиралень не заплановано.

«Кожна спроба Києва організувати якісну мережу громадських вбиралень призводила до того, що туалети ставали більш дорожчими, але менш доступними. Я вважаю, що місто не може справитися із цією задачею самостійно», – сказав Володимир Бондаренко.

Депутат вказав на конкретні кроки для вирішення цієї проблеми.

«Якщо туалет потрібен у парку – про це має потурбуватися КП «Київзеленбуд». Якщо біля кінцевих зупинок громадського транспорту – КП «Київпастранс». На сьогодні відповідальність за встановлення громадських вбиралень несе кожне окреме підприємство», – переконаний він.

Ще одним кроком для вирішення проблеми він вважає за необхідне зобов’язати заклади сфери обслуговування та громадського харчування мати туалети. Хоча, – як зауважує він, – це в вже діє, але не 100%.

Депутат наголосив, що місту необхідно встановити громадські вбиральні вуличного характеру (біотуалети, вбиральні кіоскного типу) у зелених господарствах, біля транспортних вузлів громадського транспорту, у зонах відпочинку, біля місць торгівлі тощо.

«У будь-якого питання повинен бути один відповідальний. Тому має бути створена мережа громадських вбиралень в межах пішої доступності і фізіологічної потреби, за функціонування якої відповідала би одна людина», – підсумував Володимир Бондаренко.