За інформацією зоозахисних організацій на даний час в Україні є близько 20 офіційних робочих і 10 неофіційних мисливських випробувальних станцій, в яких для проведення іспитів, змагань і притравки мисливських собак використовуються живі тварини.
Притравочні станції – це місця, де мисливських собак натаскувати на звіра. Звіром при цьому може бути як маленький лисеня або борсук, так і дорослий ведмідь. Собаки рвуть звіра, потім звіра віднімають, зашивають йому рани, підліковують і знову пускають в роботу. І так – до моменту, коли, його вже не можуть врятувати.
За інформацією, наданою директором Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко на прес-конференції в УНІАН протягом року на 1 притравочній станції знищується близько 24 тварин, оскільки в країні 20 офіційних станцій — кількість знищених тварин за рік складає сотні.
На розгляді Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи знаходиться законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу)» № 6598-1 від 10.07.2017. Проте Мінагрополітики стоїть на позиції варварського знищення популяції вовка на території України та сприяння діяльності мисливсько-випробувальних станції, оскільки у листі Мінагрополітики №37-14-6/17973 від 28.07.2017 р. до Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, заперечуються запропоновані зміни щодо використання диких тварин на випробувальних станціях та вилучення вовка зі списку так званих «шкідливих» тварин.
Зоозахисники України не згодні з такою позицією Міністерства та зареєстрували відповідну петицію на сайті https://www.change.org “Захистити вовка та барсука”, що за 2 дні вже зібрала понад 2500 голосів. На думку підписантів вище зазначеної петиції, існування випробувальних (притравочних) станцій в Україні — це повернення до кам’яного віку, це сором для нашої країни, адже Україна — це гуманна країна, в якій немає місця жорстокості.
Зоозахисна спільнота наголошує на тому, що дані Мінагрополітики з приводу того, що вовк є розповсюдником сказу не відповідають дійсності, оскільки згідно з листом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби (лист №15-9-1-20/740 від 23.01.2013) у 2012 році виявлено 1727 випадків захворювання тварин на сказ. За даний період захворіло: лисиць – 739, собак – 357, котів – 548, ВРХ – 204, ДРХ – 25, свиней – 1, коней – 7, вовків – 11.
Відповідно до статті 20 Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження” забороняється використання ведмедів та вовків на мисливських випробувальних станціях, а також для проведення іспитів, змагань і притравки мисливських собак.
Окрім того, статтею 299 Кримінального кодексу України передбачається кримінальна відповідальність за нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин. Ця норма унеможливлює існування випробувальних станцій з проведенням притравки собак.
Відповідно до Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, зобов’язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом.
На підставі цього звернулася до Міністерства аграрної політики із проханням:
1) розглянути петицію, розміщену на сайті https://www.change.org “Захистити вовка та барсука”;
2) підтримати проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу)»;
3) сприяти забороні в Україні випробувальних станцій з притравкою для мисливських собак, на яких знущаються над іншими тваринами.
