Зберегти і примножити
Сучасну систему міського житлово-комунального господарства можна порівняти з живим організмом. Тисячі кілометрів мереж, які, наче кровоносна система, переносять життєво необхідні ресурси. Підприємства, які забезпечують безперебійну роботу основних систем, і управлінські структури, які забезпечують взаємодію різних деталей системи.
Проте на сьогодні київське комунальне господарство поки що аж ніяк не демонструє бездоганну роботу. Застаріле майно та неефективне управління створюють безліч проблем для містян.
Саме тому ми з колегами по Комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу розпочали свою роботу з серії виїзних нарад. Наша тема – визначити проблеми та шляхи покращення роботи усіх ключових підприємств, що входять в систему київського ЖКГ.
Полігон твердих побутових відходів №5
На сьогодні це найбільше сміттєзвалище в Україні. Його площа складає понад 65 гектарів.
Уявіть: щорічно цей об’єкт приймає 450 тисяч тонн відходів. Враховуючи, що полігон введено в експлуатацію ще у 1986-му, загальний об’єм сміття, яке знаходиться там, важко навіть уявити.
Багато років полігон експлуатувався зі значними порушеннями, що призвело до серйозних наслідків для довкілля. Щоб виправити ситуацію, 2018-го року Київрада прийняла рішення про додаткові заходи, спрямовані на вирішення проблемних питань, пов’язаних із експлуатацією полігону №5. Мета – зменшення шкідливого впливу на природу та поступова рекультивація – відновлення земель.
Нині роботи торкнулись частини полігону, площею 18 га. Площа полігону поступово очищується, проводиться заміна ґрунту. Також ліквідовано аварійні схили, які загрожували обвалами.
Значно оновилась інфраструктура об’єкту. Зокрема, реконструйовано в’їзну дорогу, оновлено насосне обладнання, проведено ремонт електропідстанції.
На сьогодні вже розроблено проект рекультивації першої черги полігону, який проходить державну експертизу. До цих робіт залучено кращих вітчизняних та іноземних спеціалістів. Зокрема, обстеження полігону виконало Федеральне міністерство Німеччини із питань довкілля. За висновками німецьких спеціалістів, якісне очищення цієї території можливе тільки за умови суттєвого зменшення так званого «фільтрату». Це рідина, яка утворюється за рахунок опадів. Фактично це розчин небезпечних речовин, які утворюються внаслідок розкладання великої кількості відходів. Фільтрат потрапляє у ґрунтові води, багаторазово збільшуючи шкоду для довкілля.
Саме для вирішення цієї проблеми на полігоні працює система переробки фільтрату «ROCHEM UF – Systeme GmbH». Потужність системи складає до 950 м куб/добу.
За рахунок проведення цих робіт Полігон №5 став набагато безпечнішим та контрольованішим. Але залишається нагальною проблема подальшої утилізації відходів міста Києва. Наразі так і не вирішено питання побудови сміттєпереробного заводу та створення нового полігону.
Київенерго
Ця комунальна компанія відійшла в приватні руки в 2001-му році. Втім, приватне управління виявилось вкрай неефективним. Адже так і не було зроблено серйозних інвестицій ані в мережі, ані в обладнання. Тобто якість послуг у місті падала при тому, що ціна на них регулярно підвищувалась. В результаті, 2018-го року Київ відновив контроль над компанією.
Треба розуміти, що активи Київенерго представляють дуже серйозний пакет активів. Зокрема, це ТЕЦ №5, ТЕЦ №6, сміттєспалювальний завод «Енергія», 2700 км тепломереж, майже 200 станцій та котелень.
Протягом двох років, коли компанія повернулась у комунальну власність, вдалось значно модернізувати її роботу. А це відновлення 270 км тепломереж, виконання програми капремонту ефелектофільтрів та встановлення системи хімічної очистки на заводі «Енергія», початок комплексного ремонту на ТЕЦ.
Значно оновлено парк спецтехніки. Місто отримало три аварійно-ремонтних автомобілі та пересувну діагностичну лабораторію від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Це дало змогу підвищити оперативність усунення аварій.
Але енергоефективність – це не тільки модернізація відповідного обладнання. Велику увагу місто приділяє масштабним проектам, покликаним знизити втрати тепла в оселях киян. Насамперед мова про втілення програми «70/30», що працює для ОСББ і ЖБК. А також капремонти для так званих «жеківських» будинків.
Комплекс робіт за цими програмами включає встановлення теплового пункту в будинку, заміна вікон та дверей, утеплення фасаду. Все це допомагає зменшити теплоспоживання і знизити витрати на комунальні послуги на 30-50%. Для порівняння: тариф у звичайних будинках з лічильником у січні становить 33 гривні. Тариф у будинках з енергоефективними заходами – 23 гривні.
Наступний крок – отримання кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку для реалізації Проекту «Модернізація системи централізованого теплопостачання м. Києва». Він має на меті модернізацію системи централізованого теплопостачання столиці для забезпечення більш екологічно чистого та економічно ефективного теплопостачання. Для цього Київрадою підтримано проект рішення «Про надання місцевої гарантії у 2021 році».
Бортницька станція аерації
Реконструкція Бортницької станції багато років поспіль залишається одним із найбільш обговорюваних проектів. Адже її неналежний стан реально загрожує Києву серйозною екологічною катастрофою. Адже кожного дня сюди надходить близько 750 тисяч кубометрів нечистот, з яких, вилучається 9 тонн сміття! Комплекс було введено в експлуатацію у 60-х роках, і він давно вичерпав свій максимальний ресурс.
На сьогодні місту вдалося знайти та залучити інвестора на відновлення та модернізацію станції. Японська компанія-інвестор «JICA» виділила кредит у розмірі 108 млрд ієн, а це майже мільярд доларів, на 40 років під 0,1% річних.
Проведені роботи дадуть змогу збільшити потужність станції, вдосконалити технологію очистки. А також нейтралізувати неприємний запах, що дошкуляє киянам та жителям передмістя.
Цікавий факт: в лабораторії БСА воду перевіряють спеціальними організмами (дафнії): якщо вони виживають – воду спускають у Дніпро!
Водопровідні станції
Дніпровська станція збудована понад 80 років тому, але саме завдяки її роботі Київ отримує майже 30% необхідної води (кияни споживають майже 700 млн літрів води щодня). Перш ніж потрапити до споживача, вода проходить основні етапи очищення: знезараження, обробка реагентами, відстоювання, фізико-хімічну фільтрацію та в кінці – шар кварцового піску.
На станції запроваджене знезараження за допомогою сучасного реагента, менш токсичного за класичний хлор – діоксину хлору. При цьому виробляють реагент безпосередньо на станції, що додатково знижує його вартість.
Одна з основних проблем на шляху води до споживача – застарілі мережі. За багаторічну експлуатацію вони накопичили значний шар осадів. Тож якість води погіршується просто при транспортуванні цими трубами. І це питання вже чекає на своє вирішення.
Реконструкція очікує і Деснянську водопровідну станцію. Наразі вона забезпечує близько 60% потреб нашого міста. Технології, які будуть впроваджуватись тут, базуються на детальних лабораторних дослідженнях деснянської та дніпровської води.
Втім, усі кроки, про які йшлося в матеріалі, – тільки початок нашої роботи. За 5 років каденції планується акцентувати увагу влади на пріоритетності галузі, залучати сюди якомога більше бюджетних коштів та інвестицій (ЖКГ столиці має показники зношуваності від 40 до 90%), популяризувати форму власного управління багатоповерхових будинків серед містян. А також розвивати програму енергоефективності та реалізувати багато цікавих проектів розвитку ЖКГ.
Олександр Бродський, депутат Київради від «Батьківщини», голова постійної комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу в інтерв’ю для газети «Київське слово» розповів про складний механізм комунального господарства