В Україні провели досить цікаве й важливе дослідження. Його мета — аналіз кількості правопорушень у конкретних населених пунктах. Крім того, відповідальні фахівці вивчали думку місцевих жителів. На основі отриманих даних уповноважені представники Інституту соціально-економічних досліджень склали рейтинг найнебезпечніших українських міст. На чолі цього списку виявилися Кропивницький, Запоріжжя, Сєверодонецьк, Київ і Миколаїв. Крім того, були відзначені найбезпечніші міста країни. Серед них Івано-Франківськ, Тернопіль, Хмельницький, Вінниця та Ужгород.
Рейтинг був складений абсолютно правильно. Утім, окрім соціального виміру безпеки, зокрема рівня злочинності, є ще кілька факторів, про які не можна забувати, коли йдеться про загальний рівень безпечності міста.
Можу розповісти про ті, з якими я стикався під час своєї понад 30-річної кар’єри в міському управлінні. У ситуації з містом-мільйонником Києвом відзначу чотири типи небезпек: природні, техногенні, соціальні та політичні.
Техногенні небезпеки — основна загроза.
За масштабом і ступенем небезпеки в Києві лідирує техногенний фактор. До нього, зокрема, можна зарахувати дамбу Київської ГЕС, яка у разі бомбардування зруйнує і змиє три чверті Києва. Лишаться тільки Печерські пагорби і частина Борщагівки. Крім того, не варто забувати, що Київ — досить брудне місто. У нас не найкраща ситуація порівняно з європейськими столицями за рівнем забруднення повітря, ступенем утилізації відходів, придатністю питної води тощо. Великої шкоди довкіллю завдають і великі підприємства енергетики: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, філія заводу «Енергія», Київенерго, Дарницька ТЕЦ.
Під тиском «Батьківщини» міська адміністрація запропонувала збудувати в Києві п’ять нових центрів поводження з твердими побутовими відходами. На сьогодні вже визначено п’ять локацій, що можуть стати потенційними майданчиками для будівництва центрів переробки. Це ділянки біля заводу «Енергія», біля ТЕЦ-6, біля полігону № 1, дві ділянки на Київщині: у північно-західному напрямку та на півдні області.
Соціальні негаразди впливають на кількість злочинів.
Що стосується кількості кримінальних злочинів та думки киян щодо власної безпеки, то тут також не все добре. Київ у рейтингу третій із кінця. А за даними консалтингової компанії Mercer (CША), у 2016 році Київ узагалі очолив рейтинг найнебезпечніших столиць Європи. Кількість кримінальних правопорушень у столиці України висока, а відсоток респондентів, які почуваються безпечно, низький. Це може бути пов’язано з тим, як люди оцінюють діяльність поліції і як вони почуваються. Там, де оцінюють позитивно, почуваються в безпеці, де негативно — навпаки.
Політичні небезпеки: досвід постмайданного Києва.
Я очолив Київську міську державну адміністрацію 7 березня 2014 року, відразу після революційних подій. Ситуація в місті була критичною. Київська влада неймовірно розбалансована і не здатна ухвалювати найнеобхідніші рішення. Місто в барикадах та завалене сміттям. Приміщення Київради занедбане. Міліція зникла з вулиць Києва. Безпеку громадян ніхто не гарантував. А загроза терористичних актів зростала з кожним днем. Наприклад, могли підірвати будівлю ЦВК, щоб унеможливити проведення законних виборів. Попри весь мій досвід, довелося шукати нові, нестандартні рішення. Враховуючи усі обставини, я спільно з керівництвом Служби безпеки, ГУ МВС України у місті Києві, фінансистами та медиками створив Раду оборони Києва. Приступив до формування батальйону територіальної оборони Києва для охорони п’яти мостів через Дніпро, ядерного реактора, водозабірних станцій та телевежі. Доручив негайно перевірити стан колишніх бомбосховищ для укриття людей у разі потреби.
Природні загрози: необхідно працювати на випередження.
Згадуючи весну 2014 року, скажу про те, що політична ситуація не має ставити на другий план захист зовнішнього середовища. Ми думали й про перспективу. Було підписано договір про залучення екологічного кредиту Японії для реконструкції Бортницького комплексу на суму $10,8 млрд під 0,1% річних на 40 років із реалізацією проекту за 8 років.
Кібербезпека.
27 червня на Україну була здійснена масова кібератака. Вірус «Пєтя» на декілька днів паралізував комерційні та державні підприємства. Столична «Батьківщина» уже порушувала питання про необхідність гарантування кібербезпеки. Зокрема, 22 червня Київрада підтримала ініціативу «Батьківщини» і заборонила купувати та використовувати програмне забезпечення держави-агресора.
В Україні повинна бути створена реально працююча кіберполіція, реально працююча система вироблення практики політики, як нам жити в у мовах кібервійни. Наша держава – розхристана перед цією небезпекою . Вона потребує особливого ставлення. І зараз розпочалася така робота в Києві, я надіюсь, що вона дасть ефект, і вона була вчасною.
Кібербезпека, яка сьогодні вийшла на перший план – це новий вид війни. Він є реальним. Ми вже його відчули в Україні. І потребує дальшої роботи.
Київ повинен стати кращим і безпечним для життя киян. Необхідно повернути столиці європейської країни статус зеленого й у всіх сенсах комфортного міста.