Сьогодні перспектив залишитися європейською державою, яку б поважали сусіди, у нас дуже мало.
Змінити можна багато чого. Я хотів би бачити Україну незалежною, Київ — красивішим, ніж він є зараз. Хоча б таким, яким він був трошки раніше. Без диких забудов, жахливого транспортного колапсу… Україна має зберегтися на світовій мапі. Вона може бути трошки біднішою, хоча бажано, щоб вона була багатшою, щоб людям жилося краще. Сьогодні перспектив залишитися європейською державою, яку б поважали сусіди, у нас дуже мало.
Україна, із якої вимиваються тисячі й мільйони молодих людей, перспективи має одну — звільнити територію від аграрної мафії, яка сьогодні через всяких Косюків та інших, включаючи найвищого керівника нашої держави, втрачає перспективи розвитку.
А колись давно, у 1912 році, відомий єврейський просвітитель Володимир Євгенович Жаботинський сказав таку фразу: “Я щиро заздрю 58 млн українців, які через українське село проросли в свою рідну землю. Українське село відродить мову, культуру та звичаї українського народу. Українське село збереже Україну”.
Так ось, село знищується, і це не просто політика. Це політика знищення України. Вона сьогодні дуже активно розвивається. Через те ставлення до земельної реформи, проти чого і я сьогодні борюся, щоб не було такої ідіотської системи розграбування земельного ресурсу. Бо ж заводи й фабрики ми вже втратили.
Розграбування головного ресурсу, яким є земля, — це є злочин проти України, і його активно сповідує наше керівництво. І я з цим активно борюся. Я хочу, щоб Україна залишалася Україною і поступово вирівнялася, піднялася. Для цього нам треба мати зовсім іншого керівника держави.
Людину, яка би бачила перспективу, а не пливла, збиваючи свої мільярди в якісь офшори.