Володимир Бондаренко: Влада вперто відтягує створення Антикорупційного суду

Через масову недовіру до українських судів про необхідність створення окремого і незалежного Антикорупційного суду громадянське суспільство, опозиція та західні партнери України почали говорити ще з 2015 року.

Бо звичайні суди в більшості випадків не можуть нормально судити хабарників з інших судів чиновників високого рангу.

У 2016 році президент пообіцяв створити цей суд і його внесли до закону про суди та судоустрій. Але далі влада, як-то кажуть у народі, почала водити за носа.

То президент переконував закордонних партнерів, що ми не Кенія чи Уганда якась, щоб такий суд створювати, то почалися розмови про те, що це суперечитиме нашій Конституції, потім запропонували створити антикорупційні палати при старих судах, тобто антикорупційні палати при корумпованих судах.

Але позиція МВФ і Заходу ставала дедалі жорсткішою. Їм набридло годувати своїми дешевими кредитами та фінансовою допомогою наших ненажерливих корупціонерів.

Торік Україні без грошей МВФ довелося позичати кошти під дуже високий відсоток по єврооблігаціях.

Нашого президента загнала в кут Венеціанська комісія, яка все розклала по поличках. Розказала, що це має бути окремий суд, а не палата, а також, які положення та процедура повинні бути в законі про нього.

Президент ще два місяці скаржився, що йому заважають невідкликані депутатські законопроекти, а потім «під ялинку» поклав документ, згідно з яким таки буде окремий суд, але решта рекомендацій Венеціанської комісії в ньому ігнорується.

Ось, наприклад, дуже принципова норма щодо виборів суддів цього суду. Президент надає громадській раді міжнародних експертів лише дорадчий голос, який Вища кваліфікаційна комісія суддів може подолати двома третинами голосів.

За такою схемою вони вже провели у Верховний Суд суддів, які не мали там бути. Одні не можуть пояснити, як вони елітну нерухомість та дорогі машини отримали. Інші прославилися купою неправосудних рішень, які навіть потім Європейський суд розбирав, а Україні довелося виплачувати компенсації людям, котрих вони несправедливо засудили.

Інша важлива річ – категорії справ, які розглядатиме цей суд. Частина справ, що стосуються корупції топ-чиновників, хитро виводиться з під-його юрисдикції.

Наприклад, справи щодо недостовірних е-декларацій. Натомість його хочуть навантажити кримінальними справами, які не мають стосунку до корупції.

І вишенька на торті – механізм формування та запуску суду прописаний так, що він ще й після наступних президентських виборів не запрацює. Через усі ті системні дефекти, які влада туди свідомо заклала, цілком зрозуміла вимога громадянського суспільства, опозиції та міжнародних установ відкликати цей законопроект, бо ніякими правками поліпшити його неможливо.