23 роки ми поруч у Батьківщина – і в горі, і в радості. Це час, у якому були і перемоги, і поразки, моменти злетів, тяжкі випробування для країни, але головне залишалося незмінним – міцна команда і наш незмінний вектор служіння людям і Україні.
Часто пригадую момент, коли почалася повномасштабна війна, – Київ був тихим і майже порожнім. Ви зібрали команду й сказали: «Залишаємося працювати тут». Ми обʼїжджали гуртожитки столиці, де в підвалах ховалися від обстрілів студенти, возили допомогу з найнеобхіднішим в укриття, організували евакуацію важкохворих діток з «Охматдиту».
Потім були шпиталі – десятки різних, у різних містах. Втомлені лікарі, які не виїхали, і поранені, які боролися за життя. Ви обіймали, цілували, підтримували і дякували кожному. У цьому, у цій людяності, щирості, простоті – вся ви, Юліє Володимирівно!
Були тисячі кілометрів доріг – понад 200 поїздок на передову. Були часи, коли ми фактично «жили» в авто. Торецьк, Покровськ, Словʼянськ, Краматорськ, Добропілля, Херсон, Миколаїв, Запоріжжя, Дніпро, Харків, Ізюм, Вовчанськ… Сотні зустрічей – передавали техніку військовим, підтримували медиків, які працювали під нещадними обстрілами у напівзруйнованих амбулаторіях, привозили допомогу людям у прифронтових містах, слухали їх, чули і допомагали усім, чим могли.
Ви згуртували усю нашу команду навколо єдиної мети – допомогти людям і країні вистояти у цій страшній війні. І цим шляхом ми разом з великою родиною «Батьківщини» йдемо і сьогодні, і будемо йти стільки, скільки буде потрібно!
Бажаю вам, Юліє Володимирівно, миру, любові в родині, міцного здоровʼя і сил на нові звершення. Нехай ваша мрія про мирну, незалежну, економічно сильну Україну – здійсниться! Знаю, що для вас це буде найкращий подарунок!
Валерій Дубіль, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 27 листопада 2025 року.
