Дмитру лише шість років. Через війну він залишився без батьків поруч: батько захищає Україну, а про хлопчика сьогодні дбає лише бабуся.

З пані Валентиною громадський діяч Артем Чаплигін познайомився в громадському офісі. Дізнавшись, що цього року Дмитро йде до першого класу, він вирішив допомогти підготувати хлопчика до школи. Артем подарував портфель, канцелярське приладдя, спортивний костюм та вишиванку, придбані власним коштом.

Дмитро з цікавістю розглядав фотографії в офісі, особливо ті, що були пов’язані з військовими. У якийсь момент він запитав Артема: «А ви, можливо, зустрічалися з моїм татом?» У цьому запитанні було стільки надії, дитячої щирості та бажання хоча б на мить відчути себе ближчим до батька.

«Ця історія не лише про одного хлопчика. Поруч із нами живуть тисячі дітей, чиї батьки воюють, зникли безвісти або загинули, захищаючи Україну. Іноді їм потрібна не лише матеріальна допомога, а й наша увага, підтримка та небайдужість. Якщо поруч із вами є така дитина – знайдіть для неї добре слово, час на розмову чи просто запитайте, як у неї справи. Повірте, це може означати набагато більше, ніж здається», – зазначив Артем Чаплигін, який також є активістом ВО «Батьківщина».